Безумовний
Основний
Дохід

Надо отметить, что коммунизм и социализм «изобрел» не Карл Маркс, а что еще до него существовали размышления о более справедливом и социальном обществе. Маркс отстранился от этих размышлений, назвав (вместе с Энгельсом) свою идею «научным социализмом», которому уже позже в мире дали определение «марксизм». Имеется в виду («научный») анализ буржуазного общества и предусловия социалистического развития – обусловленного периодом жизни Маркса и Энгельса – в 19 столетие.

У статті «Ринок як Бог», що вийшла у березні 1999 року в журналі The Atlantic, американський теолог Харві Кокс порівнює ринок з Богом. За твердженням автора, ринкова економіка, як і релігія, має власні таїнства, ритуали та свята.

Шановний Президенте!

Фізіологічні закони дозволяють людині користуватися всім, що її оточує – обмеження встановлюють лише її уявлення про мораль і етику. Встановлення системи обміну впливає на ці уявлення.

Вперше поняття мінімального доходу з’явилось на початку ХVІ століття. Поняття одноразової субсидії   - наприкінці XVIII століття. Обидва ці поняття об’єднались і сформували ідею гарантованого мінімального доходу десь у середині ХІХ століття.

Небагато можна написати того, про що ще не було написано раніше.

Я повинен працювати, щоб мати значимість.
Я повинен працювати, щоб отримати визнання.
Я повинен працювати, щоб прогодувати найдорожчих мені людей.
Я повинен працювати, щоб не бути дармоїдом.
Я повинен працювати, щоб....

Карл Маркс давно помер, Роза Люксембург також вмерла..., але колір праці залишився незмінним, він, як і завжди,  - червоний. Не викликає сумнівів той факт, що під червоним прапором класової боротьби відбулось більшість подій у ХХ сторіччі. Ще Поль Лафарг (Paul Lafargue), відомий своїми інтригами зять Карла Маркса, говорив: „Якби праця була  чимось добрим і піднесеним, то багатії не доручали б її робити бідним”. Таким було поняття „праця” у ХІХ сторіччі, залишаючись таким же самим і у ХХ столітті. За це поняття продовжують чіплятися ліві, профспілки; воно викликає відчуття якогось недоліку, і в той же час породжує думки про свою особисту перевагу. Таке тлумачення „праці” залишається вже в минулому, і хто відстоює його, той тісно з ним пов’язаний. Що ж це таке, новий колір праці?

Наша суспільна свідомість знаходиться далеко за межами можливостей, які створюються в результаті глобального розподілу праці та пов’язаним з цим розвитком виробництва...

У так званому «Європейському Союзі» було від семи до восьми мільйонів «нелегалів», людей без місця проживання. Їм був відрізаний шлях до освіти і системи охорони здоров'я. У них не було трудових прав, і таким чином, вони були вимушені працювати понаднормово, без відпустки і можливості вимагати гроші, зароблені чесною працею.

Якщо і існує пропозиція, яку сьогодні підтримали б майже всі, це те, що нам потрібно  більше робочих місць. «Лікування безробіття» обіцяли або ж невтомно шукали багато «великих мислителів» - від Джіммі Картера до комуністичної партії США, від Рональда Рейгана до директорів економічних факультету місцевих університетів, від берчистів (члени суспільства Джона Бірча) до нових лівих.